заціпенілість

заціпенілість
-лості, ж.
Стан за знач. заціпенілий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "заціпенілість" в других словарях:

  • заціпенілість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • заціпеніти — і/ю, і/єш і рідко заці/пнути, ну, неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого небудь сильного переживання; заніміти, застигнути. || Втратити рухливість від холоду; задубіти, заклякнути. || діал. Вмерти, захолонути …   Український тлумачний словник

  • завмерти — завмирати 1) (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення в момент припинення руху), застигнути, застигти, застигати, заклякнути, заклякти, заклякати, заціпеніти, закам яніти, скам яніти 2) (утратити на якийсь час здатність рухатися від сильного… …   Словник синонімів української мови

  • оніміти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати німим, втратити здатність говорити. || Втратити на якусь мить здатність говорити й вільно рухатися під впливом якого небудь сильного почуття, переживання. 2) Перестати говорити, замовкнути. || Перестати звучати,… …   Український тлумачний словник

  • помертвіти — і/ю, і/єш, док. 1) Утратити ознаки життя; завмерти, заціпеніти. || Стати мертвотно блідим. || Утратити чутливість, рухомість; заніміти (про частини тіла). 2) Утратити свіжість; зів янути. 3) Стати пустельним, безлюдним. 4) Утратити яскравість;… …   Український тлумачний словник

  • восковий — а/, е/. 1) Зробл. з воску. || Укритий або просочений воском. •• Воскова/ міль міль, що паразитує на стільниках. 2) перен. М який, податливий (про людську вдачу). •• Воскова/ хи/ткість (гну/чкість) мед. заціпеніння м язів, при якому вони… …   Український тлумачний словник

  • емоційний — а, е. 1) Який виражає емоції, насичений ними. || Який викликає емоції. •• Емоці/йна анестезі/я заціпеніння, зникнення емоцій, понижена чутливість до зовнішнього світу. Емоці/йна деприва/ція загальний термін для позначення будь якої ситуації, коли …   Український тлумачний словник

  • відтавати — таю/, тає/ш, недок., відта/нути, ну, неш, док. 1) Розморожуватися під дією тепла. || Звільнятися від снігу або льоду під дією тепла. 2) перен. Виходити зі стану заціпеніння, туги, жалю і т. ін.; утрачати суворість, холодність; пом якшуватися …   Український тлумачний словник

  • задубіти — і/ю, і/єш і рідко заду/бнути і заду/бти, бну, бнеш; мин. ч. задубі/в, і/ла, і/ло рідко заду/бнув, нула, нуло і заду/б, ла, ло; док. 1) Стати твердим, жорстким. 2) Втратити гнучкість, рухливість (від холоду, страху, напруження і т. ін.). || безос …   Український тлумачний словник

  • змертвіти — і/ю, і/єш, док. 1) Втратити чутливість, стати мертвим. || розм. Втратити свідомість; знепритомніти. || розм. Стати нерухомим, заціпеніти від несподіванки, страху і т. ін. || розм. Збліднути від сильного хвилювання. 2) перен. Засохнути, зів янути… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»